в означеннях
Тлумачення, значення слова «бруд»:

БРУД, у, чол.

1. Те, що робить що-небудь нечистим; грязь, болото, сміття, різні покидьки. Увесь той бруд покривав тільки прибережні хвилі (Леся Українка, III, 1952, 611); Валентин Модестович мимоволі глянув собі під ноги: чи не приніс, бува, бруду знадвору? (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 179).

2. перен. Розпуста, аморальна поведінка, нечесні вчинки і т. ін. — Скрізь люди! — казала ображена думка, перелякана стріванням з брудом, злиднями і всею недолею людською (Леся Українка, III, 1952, 598).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 240.

Коментарі (0)