в означеннях
Тлумачення, значення слова «бруднити»:

БРУДНИТИ, ню, ни́ш, недок., перех.

1. Робити кого-, що-небудь брудним, нечистим. Невеличкі рученята невпокійно бігали по личку, витираючи сльози, бруднили його (Панас Мирний, IV, 1956, 27); Іноді Оленка, бігаючи за метеликами, бруднила черевички (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 96).
Бруднити руки об кого — що і без додатка — устрявати у якусь невигідну чи неприємну справу; зв'язуватися з ким-небудь недостойним (переважно у бійці). Сагайдак-бей не жав «хліба козацького». Та й навіщо було бруднити руки, коли йому і так належала лев'яча частка здобутого?! (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 125); Він [сержант] гордовито підняв голову: — ..Буду об нього [німця] руки бруднити! (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 56).

2. перен. Плямувати, опоганювати, ганьбити, без честити кого-, що-небудь. Пліснява минулого таки липне — з останніх сил, намагається ще бруднити, як може (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 337).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 240.

Коментарі (0)