в означеннях
Тлумачення, значення слова «брукований»:

БРУКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до брукувати. Спершу поволі, потім хутко торохкотнули колеса по брукованому річковим каменем двору (Іван Чендей, Поєдинок, 1962, 32);
//  у знач. прикм. Тим часом вона без мети блукала стежками бр у кованого двору (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 144); Увесь день їхали бр укованим шляхом, а надвечір завернули на ґрунтову дорогу (Василь Кучер, Золоті руки, 1948, 200).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 241.

Коментарі (0)