в означеннях
Тлумачення, значення слова «брунька»:

БРУ́НЬКА, и, жін. Ще не розвинений пагін рослини, зачаток квітки або стебла з листям. Гай ожива.. На гілках уже скрізь поналивало бруньки (Іван Франко, XIII, 1954, 306); [Пастух:] Поглянь, як сонце світить над безлистим гаєм, от-от неначе вискочать бруньки (Леся Українка, II, 1951, 200); Бруньки на каштанах стікали липучим соком, тополя обвішалася сережками (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 6);  * У порівняннях. Зо дня в день бубнявіла Вітрова Балка, як брунька (Андрій Головко, II, 1957, 257).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 241.

Коментарі (0)