в означеннях
Тлумачення, значення слова «бригадир»:

БРИГАДИ́Р, а, чол.

1. Керівник виробничої бригади. Сашкова мати, Марина Чайка, — найкращий бригадир у рибальській артілі (Олесь Донченко, II, 1956, 367); Нас чотири трактористи з бригадиром на чолі, тільки сіли на машини — так і крешем по землі... (Павло Тичина, I, 1957, 172).

2. заст. У Росії XVIII ст. — військовий чин, середній між полковником і генералом. — А мій небіжчик дід, бригадир його царського величества ... (Нечуй-Левицький, III, 1956, 345).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 234.

Коментарі (0)