БРИЛЬЯ́НТ, а, чол. Відшліфований і гранований коштовний камінь; алмаз. Брильянт на перстені в пана старости блиснув до сонячного світла (Іван Франко, III, 1950, 239); Виблискували золоті персні: з рідкісним чорним брильянтом.. і з фіолетовим бразільським аметистом (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 66).