в означеннях
Тлумачення, значення слова «бритва»:

БРИ́ТВА, и, жін. Гострий сталевий ніж або спеціальне приладдя для гоління. Як топишся, то й за бритву вхопишся (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 270); Ласкавий, гарний і проворний, І гострий, як на бритві сталь (Іван Котляревський, I, 1952, 78); Він видобув лезо безпечної бритви.. і наголо зняв бороду (Юрій Яновський, II, 1954, 49);  * У порівняннях. Кінь падав. Його права передня [нога], вище копита, була зчесана, як бритвою (Олесь Гончар, III, 1959, 223); [Кость:] Серце моє полонила одна дівчина. Очі в неї голубі-голубі, як небо весняне, коси немов шовкові, губи малинові, голос ніжний-ніжний, як струмочок, а язик — як бритва (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 54).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 237.

Коментарі (0)