БРИЖІ, бриж і брижів, мн. (одн. брижа, і, жін.).
1. Дрібні хвилі на злегка сколиханій поверхні води.
Пішла хвиля та брижі далеко по гладенькому поверсі
води (Нечуй-Левицький, I, 1956, 60); Човни пливли проти течії.
Об борти хлюпали хвилясті брижі (Олекса Десняк, I, 1955,
332).
Мертві брижі — пологі морські хвилі, що
утворюються в безвітряну погоду і поширюються на великі
простори. Шторм перелютував біля турецьких берегів, і до
нас дійшли лише ліниві мертві брижі (Віталій Логвиненко, Давні
рани, 1961, 5).
2. Складки на одягу, халявах чобіт і т. ін. Маніжка
трохи висмикнулася, камізелька взялася брижами (Іван Микитенко,
II, 1957, 61); Сидорчук.. скинув чоботи.. в брижах мало
не на всю халяву (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 82);
//
Зморшки на шкірі (обличчя і т. ін.). Розпустив [Синявін]
брижі над очима (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 245); Спина
йому збігалася брижами (Олесь Гончар, I, 1954, 41).