в означеннях
Тлумачення, значення слова «будячок»:

БУДЯЧО́К, чка, чол. Зменш. до будяк. З-під жовтого піску, порослого хирлявим будячком, визирають стовбури житла... (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 151);  * У порівняннях. Ріс [Омелько] як будячок отой, настовбурчений, завжди готовий відповісти колючим словом на глузування та насміщки (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 196).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 249.

Коментарі (0)