БУДЯЧИ́ННЯ, я, сер. Збірн. до будяк. Літом пекучі вітри й сонце випалюють все навкруги, і на жовтих пагорбках шумлять гіркий полин, жовті трави, колюче будячиння (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 11).
БУДЯЧИ́ННЯ, я, сер. Збірн. до будяк. Літом пекучі вітри й сонце випалюють все навкруги, і на жовтих пагорбках шумлять гіркий полин, жовті трави, колюче будячиння (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 11).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 249.