в означеннях
Тлумачення, значення слова «буяти»:

БУЯТИ, яє, недок.

1. Виявлятися на повну силу, бути в розквіті. В горах пишно буяла весна (Яків Качура, I, 1958, 518); Там наша молодість буяє На перелогах і ланах (Любомир Дмитерко, Вітчизна, 1948, 131).

2. Пишно, розкішно рости, розростатися. Над ворітьми темна дрібнолиста груша.. буяє (Марко Вовчок, I, 1955, 18); Лиш одна кропива та гірчиця.., пустивши глибше в землю свій веретенистий корінь, буяли та розросталися (Іван Франко, V, 1951, 299); На галявині буяла блискуча, соковита трава (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 123);  * Образно. Молодь поетична давно вже у нас росте, давно цвіте, буяє (Павло Тичина, III, 1957, 45).

3. перен. Бути неспокійним; вирувати, бушувати. То був якийсь блискучий карнавал, червона оргія буяла на просторі (Леся Українка, I, 1951, 184); Навколо буяла юрба. Стогін, постріли, зойки, благання, лайки й накази — все злилося в строкатий хаос (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 452).

4. Вільно носитися, літати; ширяти. Легкі метелики, як відірвані квіти, буяли у повітрі (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 100);  * Образно. Вона думкою буяла вже по тому новому розкішному світі (Леся Українка, III, 1952, 506).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 269.

Коментарі (0)