в означеннях
Тлумачення, значення слова «бухати»:

БУХАТИ, аю, аєш, недок.

1. неперех. Видавати глухі, уривчасті звуки; стукати глухо, уривчасто. Машина бухає й стогне важко, мов велетенські груди в агонії (Леся Українка, I, 1951, 312).

2. перех. і неперех. Бити; стріляти. Тільки лис поліз за курами, а чоловік схопив його за хвіст і ну бухать бичем по ребрах (Українські народні казки, 1951, 68); Охрім Жалій з хлопцями бухали козаків з мисливських рушниць (Костянтин Гордієнко, I, 1959, 339); Бухає і шарпається назад гармата (Юрій Яновський, V, 1959, 132).

3. неперех. Вириватися густою масою. Буха од коней пара, біжать кудись люди, а мороз креше (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 185); Запалився [Федір], чув, що з нього бухає полумінь (Василь Стефаник, I, 1949, 136).

4. перех., розм. Кидати з силою, з глухим звуком. — Бабусю в яму — бух! — каже Оленка, показуючи.., як будуть бухати бабусю у яму (Панас Мирний, III, 1954, 134).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 267.

Коментарі (0)