БУХТІ́ТИ, іє, недок., діал. Глухо звучати, бухати. Бубон, як грім серед літа, бухтів (Панас Мирний, II, 1954, 249).
БУХТІ́ТИ, іє, недок., діал. Глухо звучати, бухати. Бубон, як грім серед літа, бухтів (Панас Мирний, II, 1954, 249).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 268.