БУХИ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до бухикати. Іван Іванович.. глухо зі стогоном бухикнув (Іван Багмут, Опов., 1959, 58).
БУХИ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до бухикати. Іван Іванович.. глухо зі стогоном бухикнув (Іван Багмут, Опов., 1959, 58).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 267.