БУ́ЛЬБАШКА, и, жін.
1. Водяний або мильний пухир;
банька. А надворі дощик іде, аж бульбашки дмуться
(Словник Грінченка); Його з непоборною силою тягне знизу наверх,
як ті бульбашки повітря, що з дна криниці тиснуться
вгору (Іван Франко, III, 1950, 258); Січе дощ. Бульбашками
береться поверхня води (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 64).
♦ Мильна бульбашка — про щось нетривке,
нецінне. — А що ж діяти? — розпалився Калиновський.
— Невже всі наші постанови — фікція, мильна
бульбашка? (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 94).
2. рідко. Порожниста кулька. У термометрі.. скляна дудочка з бульбашкою на кінці (Словник Грінченка).