БУЛЬДО́Г, а, чол.
1. Собака особливої породи з великою тупою мордою, широкими грудьми та короткими товстими лапами. Була там [на псарні] сотня тої з'їжні: ..Хорти, бульдоги (Іван Франко, X, 1954, 343); * У порівняннях. Кілька броньовиків.. мчаться балкою. Тупорилі, мов бульдоги, вони гасають попід самим лісом, наче обнюхують його (Олесь Гончар, III, 1959, 450).
2. Невеликий короткоствольний револьвер з набоями великого калібру. У п'ятигранний барабан бульдога Ніяк не влазив погнутий набій (Микола Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 80).