в означеннях
Тлумачення, значення слова «булька»:

БУ́ЛЬКА, и, жін. Порожниста, наповнена повітрям водяна і т. ін. кулька; пухир. Важка мережа тонула в воді, тільки зверху вискакували бульки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 227); Дощ укрив бульками став... (Максим Рильський, I, 1946, 226);  * У порівняннях. Великі банькаті очі, наче дві блакитних бульки, ..запаморочливо озирались навколо (Олесь Донченко, III, 1956, 163).
Бульки пускати — тонути. Вже й очі вирячив бідаха наш Максим, Уже й бульки пуска (Максим Рильський, Поеми, 1957, 265).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 255.

Коментарі (0)