в означеннях
Тлумачення, значення слова «бундючитися»:

БУНДЮ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок. Поводитися бундючно, чванливо. [Микола:] Він живе тілько тут, бач, возний — так і бундючиться, що помазався паном (Іван Котляревський, II, 1953, 28); — Ти гляди мені, жени коні під самісінький ґанок: треба бундючиться! — навчав отець Харитін погонича (Нечуй-Левицький, III, 1956, 168); Він [пан Купа], запорожець колишній, бундючиться, величається.. супроти простих людей (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 219).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 255.

Коментарі (0)