в означеннях
Тлумачення, значення слова «бунтівничий»:

БУНТІВНИ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що бунтівницький. — Ви скажіть сьому зухвальцю.., Коли він складання віршів Бунтівничих не покине, То в тюрму його закину (Леся Українка, I, 1951, 384);  * Образно. Де над полками сонце бунтівниче, Над танками пожарів ожеред — Там битва йде (Андрій Малишко, II, 1956, 109).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 256.

Коментарі (0)