БУНТЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що бунтівливий. Ось він, цей бунтливий віршописець з Вільна, Неспокійно зводить голову худу (Микола Бажан, Роки, 1957, 273).
БУНТЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що бунтівливий. Ось він, цей бунтливий віршописець з Вільна, Неспокійно зводить голову худу (Микола Бажан, Роки, 1957, 273).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 256.