БУРЕЛО́М, у, чол.
1. Сильний вітер (ураган), що ламає дерева в лісі. Гучно б'ють об скелю громи, Ходять лісом буреломи (Любомир Дмитерко, Вірші .., 1949, 90); Тільки не бурелом — артилерійським огнем повалені дерева (Андрій Головко, I, 1957, 473).
2. Повалені бурею дерева. Звір сховався в нетрі темні, в непролазні буреломи (Микола Бажан, II, 1947, 98); Раз у раз дорогу загороджував бурелом. Бійці.. вправно перескакували по столітніх повалених деревах (Олесь Гончар, III, 1959, 99).