БУРЯ́К, а, чол.
1. Городня рослина, однорічний і багаторічний овочевий коренеплід. Коло кожного рядка молодиць стояв «наставник». Він пантрував, щоб сапальниці не лінувались та добре обгортали землею кожний буряк (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 58); При правильній сівбі однонасінних буряків рослини розподіляються в рядках рівномірно (Колгоспник України, 4, 1957, 23).
2. Корінь цієї рослини, що вживається як їжа і корм
для худоби, а також є сировиною для промисловості.
Візьми ж, моє серце, начисть картоплі на борщ та накриши
буряків (Нечуй-Левицький, II, 1956, 283); Кращими
коренеплодами є кормові напівцукрові буряки, морква (Свинарство,
1956, 290); * У порівняннях. Молодиця почервоніла, наче
буряк, гнівні іскорки заграли у запалих очах (Панас Мирний,
III, 1954, 309).
♦ Наздогад буряків [, щоб дали капусти] див.
наздогад.