БУРКА 1, и, жін. Повстяний безрукавний плащ або накидка з козячої вовни (переважно на Кавказі). Цупко в бурку завернувшись, Захріп старий (Іван Котляревський, I, 1952, 206); Голений хурман в широкій бурці.. взяв з рук моїх чемодан (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 244); Помітила я одного чоловіка в чорній бурці (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 95).
БУРКА 2, и, жін. Вузький отвір, який висвердлюють у гірських породах тощо і наповнюють вибуховою речовиною для висадження їх у повітря. Доводилося бурити в гарячому шлаку, закладати в бурки вибухові патрони (Наука і життя, 6, 1956, 16); Стоколос показував місце кожної бурки, напрям свердла, глибину шпура, найвигіднішу для вибухової дії (Юрій Яновський, Мир, 1956, 171).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 258.