в означеннях
Тлумачення, значення слова «буркати»:

БУРКАТИ 1, аю, аєш, недок., перех. і без додатка, розм. Говорити уривчасто і невиразно; бурмотати, мурмотіти. Мотя тільки іноді сердито буркала йому на відповідь якесь слово (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 164);  * Образно. Тут, коло його ніг, колисалися хвилі й буркали щось сумне (Ольга Кобилянська, I, 1956, 394); Десь за Дніпром, поза білою тучею, Буркає грім дідуганом столітнім (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 53).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 258.

Коментарі (0)

БУРКАТИ 2, аю, аєш, недок., перех., рідко. Те саме, що будити 1. — Так спи ж дома, Меджиде, — Ми буркать не будем (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 168).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 258.

Коментарі (0)