в означеннях
Тлумачення, значення слова «бурхливий»:

БУРХЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Який бурхає, бушує. Жде спрагла земля плодотворної зливи, І вітер над нею гуляє бурхливий (Іван Франко, X, 1954, 10); Над тим бурхливим морем.. лунав протяглий жалібний спів (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 125); За вікном надворі бурхлива негода зимова (Іван Ле, О по в. та нариси, 1950, 154).

2. перен. Сповнений подій, хвилювань; неспокійний. Захотілось бурхливого життя. Мене вже давно тягло повчителювати в робітничих центрах (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 194).

3. перен. Який виявляється з великою силою; дуже сильний, палкий (про почуття та їх вираження). Мовчазні, похмурі, ніби й не прихильні до Мухтарова, люди схопилися з лав і бурхливою овацією покрили його слова (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 187); Передане по радіо повідомлення про запуск космічної ракети в сторону Місяця викликало в Донбасі бурхливу радість (Радянська Україна, 4.I 1959, 1).

4. Дуже швидкий; нестримний (про розвиток, зростання чого-небудь). Найхарактернішою рисою нашого часу є бурхливе зростання сил соціалізму, перетворення світової соціалістичної системи у вирішальний фактор світового розвитку (Колгоспник України, 9, 1963, 11).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 261.

Коментарі (0)