БУРМІ́СТР, а, чол., іст.
1. Те саме, що бургомістр. Одні кажуть: «Чим він досі Був у нас? Цехмістром! Тепер його за заслугу Виберім бурмістром!» (Іван Франко, XI, 1952, 267).
2. У Росії за часів кріпацтва — призначений поміщиком староста над селянами. За кріпосного права селянин мусив працювати неодмінно на свого пана в такі дні, коли бурмістр укаже (Ленін, 6, 1949, 321).