в означеннях
Тлумачення, значення слова «бути»:

БУТИ, теп. ч. усіх осіб одн. і мн. має форму є, рідше єсть, арх. 2 ос. одн. єси, 3 ос. мн. суть; мин. ч. був, була, було; мн. були; недок.

1. Існувати. Грає кобзар, виспівує — Аж лихо сміється... «Була колись гетьманщина, Та вже не вернеться» (Тарас Шевченко, I, 1951, 63); Був собі колись-то якийсь-то маляр... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 5).
Будьмо! — традиційний тост при частуванні вином, горілкою. — Будьмо! — привітався перший Проценко, беручи у руку чималу чарку з горілкою (Панас Мирний, III, 1954, 268); — Ну, будьмо, — сказав Карпо Цар, — раз ми земляки, значить — пиймо! (Юрій Яновський, Мир, 1956, 21).

2. Уживається на означення наявності кого-, чого-небудь десь, у когось. У Франка є прекрасна річ — лірична драма «Зів'яле листя» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 41); Була собі на всьому господарстві одна кобилка (Михайло Стельмах, II, 1962, 61);
//  безос. Землі у нас було сім чи сім з половиною десятин (Олександр Довженко, I, 1958, 11);
//  тільки майб. чол., безос., розм. Уживається при наближеному визначенні кількості, ваги, віддалі тощо. Розглянувшись уважно, Остап зміркував, що звідси до Кишниці, де стояв вітряк Якимів, буде верст з тридцять (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 352).

3. Знаходитися, перебувати де-небудь. За Прутом була Туреччина (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 352); Молодь вся була на полі, Бо якраз настали жнива (Леся Українка, I, 1951, 369); Десантні групи вже були тут, неподалік, за спинами у розвідників (Олесь Гончар, III, 1959, 342).

4. тільки мин. або майб. чол., у кого, рідко до кого. Прийти, приїхати куди-небудь, до когось; відвідати кого-, що-небудь. Попрощавсь Кармель із дружиною, і чули товариші, що промовив він до дружини «буду до тебе» (Марко Вовчок, I, 1955, 360); [Руфін:] От як? Ти був у Секста? (Леся Українка, II, 1951, 360); [Завірюха:] Дорога на Чигирин є навпростець коротка, За ніч ми будем там (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 197).

5. тільки мин. або майб. чол. Трапитися, статися. — Та не дуже ж то й заснула од думок та гадок, що з нею завтра буде! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 284); — Маріє! — наблизився Свирид до неї й узяв за руку. — Скажи мені, що з тобою було?.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 146); Роман.. зрозумів з мови старого, що й тут колись була революція (Олесь Гончар, III, 1959, 145);
//  Настати (про час, пору року, погоду і т. ін.). Поки, каже, доїдемо, то і день буде (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 370); Була весна, море було спокійне і сине, небо — так само, сонце обливало помаранчеві сади по горбах (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 401). Будь що буде; Хай буде, що буде — вживається для вираження рішучості у здійсненні чогось небезпечного, ризикованого. Доктори — пани, а пани завжди живуть з мужиків, а дурні мужики завжди терплять панську кривду.. Але годі! Замфір не стерпить... Хай буде, що буде... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 213); Бути чому — неодмінно трапиться, настане що-небудь. Школярочка іде у перший клас. Вже скоро бути бабиному літу (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 65); Не бути кому, чому — не існуватиме хтось, не відбуватиметься що-небудь. Ні! Не бути панам на Вкраїні, ми на попіл розвіємо їх! (Володимир Сосюра, II, 1958, 448); Народи всього світу говорять: — Ні! Не буть війні! (Петро Дорошко, Серед степу.., 1952, 15); Як [тут] бути? — що робити (діяти, чинити)? — Листівки вже одержано, як бути? (Олесь Гончар, III, 1959, 351); Якось-то буде — все якимсь чином улаштується, владнається. — Не журися, жінко, якось-то буде, — заспокоює її поглядом і рухом руки Мар'ян... (Михайло Стельмах, I, 1962, 32).

6. тільки мин. або майб. чол., кому, розм. Дістатися, випасти на долю кого-небудь (перев. про покарання за провину). — Якби ти знала, що мені вчора було за те, що з тобою ходила гойдатися до Ривки... (Леся Українка, III, 1952, 633); — Що буде, як то кажуть, громаді, те й бабі... (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 418);
//  безос. Було їй уже за той модний передчасний хвіст [зачіску], критикували на шкільних комсомольських зборах (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 33).
 Буде (було) на горіхи див. горіх.

7. тільки майб. чол., безос., розм. Вистачити. Виходить тоді отаман сам з пущі і промовляє до неї: «Віддай, пані, гроші! Пожила ти у золоті, у розкоші, буде вже з тебе: дай іншим!» (Марко Вовчок, I, 1955, 358); Запасу на три дні буде (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 115).

8. за ким, розм. Перебувати у шлюбі з ким-небудь (про жінку). — Мамо моя! — плаче [Наталя], — не губіть мене, молодої, не топіть за Гурчем. Лучче мені вмерти, як за ним бути! (Марко Вовчок, I, 1955, 98).

9. тільки майб. або мин. ч., з кого, розм. Стати ким-небудь, набувши певних знань, рис і т. ін. — Віддай, — каже, — твою дочку за мого сина, то побачиш, яка з неї буде невсипуща хазяйка (Олекса Стороженко, I, 1957, 27); І з Вас ще буде комуніст (Павло Тичина, I, 1946, 91).
 Будуть люди див. люди.

10. Уживається як зв'язка у складеному присудку (форма теп. ч. є, єсть часто пропускається). Ми, як представники партії революційного пролетаріату, скажемо, що наша партія завжди була і завжди буде разом з пригнобленими масами.. (Ленін, 25, 1951, 187); Чого ж тепер заплакав ти? Чого тепер тобі, старому, У цій неволі стало жаль — Що світ зав'язаний, закритий! Що сам єси тепер москаль..? (Тарас Шевченко, II, 1963, 106); Не писав до Вас, бо був слабий (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 124); — Не нами сказано: терпи, козаче — отаманом будеш (Андрій Головко, I, 1957, 305); Хто був нічим, той став усім (Володимир Сосюра, I, 1957, 470); Сценарій «Звенигори» був написаний письменником Йогансеном (Олександр Довженко, I, 1958, 21);
//  безос. Неспокійно було в селі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 73); На Монастирській слобідці без суду, без слідства, за саму лише підозру в зв'язках з більшовицьким підпіллям було розстріляно групу старих матросів та робітників (Олесь Гончар, II, 1959, 35);
//  тільки мин. ч., безос., розм. У поєднанні з інфін. уживається для підкреслення доцільності якої-небудь дії в минулому. [Молоди й хлопець:] Було їм [переможцям] про славу наших предків заспівати, щоб знали силу нашого народу! (Леся Українка, II, 1951, 141). Будь здоров (здорова); Будьте здорові — ввічливе побажання при прощанні. [Кассандра:] Прощай же, Ономаю! [Ономай:] Будь здорова (Леся Українка, II, 1951, 288); Будь ласка; Будьте ласкаві — ввічлива форма звертання до кого-небудь з якимсь проханням. Та й скажіть мені, будь ласка, яке там добро з тієї брехні? (Марко Вовчок, VI, 1956, 260); — Будьте ласкаві, прошу вас, — сказав Мічурін з пустотливими вогниками в очах і підкреслено делікатним жестом запросив Карташова на драбину (Олександр Довженко, I, 1958, 479); Бути за батька (сина і т. ін.) кому — заступати батька (сина і т. ін.); ставитися до когось, як батько (син і т. ін.); Здоров був; Здорова була; Здоровенькі були — вітання при зустрічі. [Васильович (проходить через казановий [цех]):] Здоров був, Федоровичу (Іван Микитенко, I, 1957, 27).

11. тільки майб. чол. У поєднанні з інфін. уживається як допоміжне дієслово для творення майбутнього часу Так! Я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Буду жити! — Геть думи сумні! (Леся Українка, I, 1951, 42); За те, що жили ми в цей зоряний час, нам заздрити будуть нащадки (Володимир Сосюра, I, 1957, 457).

12. тільки мин. ч. У поєднанні з особовими формами мин. ч. дієслів уживається як допоміжне дієслово для творення давноминулого часу. Лукаш нахиляється.., знаходить вербову сопілку, що був кинув, бере її до рук і йде по білій галяві до берези (Леся Українка, III, 1952, 267); Віл щось почав був говорить, Да судді річ його.. перебили (Євген Гребінка, I, 1957, 48); Піп колись був розсердився на дідових батьків, і як у них народився хлопець, то й назвав його Македоном (Іван Сенченко, Опов., 1959, 7).
Був (була, було, були), та загув (загула, загуло, загули) — давно зник, немає вже. — Нема, дідусю, вже Січі... Була, та загула... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 365); Де вже було, у сполуч. з інфін. — уживається для підкреслення неможливості виконання якої-небудь дії в минулому. Найбільше спокутував Вася свої конокрадські гріхи боєм.. Де вже було карати людину, про відчайдушну хоробрість якої знав увесь полк! (Олесь Гончар, III, 1959, 188); Добра б тобі (йому, їй і т. ін.) не було! — уживається як прокльон. — І все той навіжений чоловік! — репетує вона. — Усе він, добра б йому не було! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 437); Не я буду — уживається для запевнення у чому-небудь. Можна ці турбіни раніше зробити! Не я буду! (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 149); Хто б там не був — байдуже хто. Врангелівські корпуси з'єднуються в районі станції Апостолово і розвивають звідти удар на захід, в глибину Правобережної України назустріч західним союзникам — Пілсудському, Петлюрі чи кому б там не було (Олесь Гончар, II, 1959, 372); Щоб [і] духу не було див. дух; Щоб твоєї (вашої) ноги тут більше не було див. ногах; Як би там не було; Що б там не було; Хоч би там що було — за всіх умов і обставин; неодмінно. Як би там не було, а література моя професія (Леся Українка, V, 1956, 20); — Пронести ось це наше почуття, це розуміння життя через все, все, що б там не було... (Олександр Довженко, I, 1958, 436); Як був (була, були) — не переодягаючись. Вони бігли в подвір'я, скакали в калюжу, як були в одежі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 93).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 264.

Коментарі (0)