в означеннях
Тлумачення, значення слова «бувалий»:

БУВА́ЛИЙ, а, е. Який багато бачив, зазнав у своєму житті; який має великий життєвий досвід. Ой, знає він чимало пригод, той кремезний, як з криці злитий, бувалий отаман! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 181); — Дуже добре, коли пише бувала людина, — говорив Олесь Васильович (Олесь Донченко, VI, 1957, 632);
//  у знач. ім. бувалий, лого, чол. Про досвідчену людину, яка багато бачила, зазнала у своєму житті; бувалець. — Не питай старого, а питай бувалого, — сказав Лаврін (Нечуй-Левицький, II, 1956, 346).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 245.

Коментарі (0)