в означеннях
Тлумачення, значення слова «би»:

БИ, після голосного Б, част.

1. Уживається для творення дієслівних форм умовного способу. З ним забула б чорнобрива Шляхи, піски, горе (Тарас Шевченко, I, 1951, 37); — Засмутилась би небіжка, коли б прочитала моє життя, як воно списане на спині... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 388); Я жив би двічі і помер би двічі, Якби було нам два життя дано (Микола Бажан, I, 1946, 232).

2. Уживається для означення бажаності або можливості здійснення дії, вираженої дієсловом. Тільки й на думці, що Павло; як би то хутче побачитись! (Марко Вовчок, I, 1955, 3); Красо моя молодая, Горенько з тобою! Жить би, жить та.. красотою Людей веселити. Так же ні (Тарас Шевченко, II, 1963, 27); — Ей, чи ж били? — Ні, не били, — панночка блідо всміхнулась, — а нехай би вже ліпше били... (Леся Українка, III, 1952, 633); — Вам би милосердною сестрою бути, — кволо промовив він Шовкунові (Олесь Гончар, III, 1959, 213).

3. Уживається при дієслівних формах для виразу у ввічливій, м'якій формі прохання, пропозиції. — А я, бач, і прийшов попрохати, чи не позичив би ти мені катеринку?.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 106); [Поліксена:] Пождав би ти безмісячної ночі (Леся Українка, II, 1951, 271); — Ти почав би ще, як дівчина, вінок собі з того зілля плести, — сміялися бійці (Олесь Гончар, III, 1959, 63).

4. розм. Уживається у знач. мов, немов, ніби, буцімто. — А справді: що це воно [земство], Василь Васильович? — питає голова писаря. — Та кажуть би то, нова якась управа... (Панас Мирний, II, 1954, 267).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 165.

Коментарі (0)