в означеннях
Тлумачення, значення слова «бичувати»:

БИЧУВАТИ 1, ую, уєш, недок., перех.

1. рідко. Бити бичем; взагалі бити, шмагати. І руки ломить [син], головою б'є О білий камінь, то в гущавині Кропивою, терном бичує тіло (Іван Франко, XIII, 1954, 220); [Тірца:] Спиніться ви! Дозорець вавілонський з намету вийде і рабам накаже вас бичувати! (Леся Українка, II, 1951, 159).

2. перен. Гостро викривати, засуджувати, картати. ..Маркс усе своє життя бичував тих людей, які стараються погасити революційний дух робітників (Ленін, 22, 1950, 100).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 172.

Коментарі (0)

БИЧУВАТИ 2, ую, уєш, недок.

1. Підпрягати коня або вола для перевезення вантажу на гору, у бездоріжжя і т. ін. На гору йду — не бичую, а згори йду — не гальмую (Словник Грінченка).

2. рідко. Тягти судно на бичові.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 172.

Коментарі (0)