в означеннях
Тлумачення, значення слова «билина»:

БИЛИНА 1, и, жін. Стебло трав'янистої рослини. Пустиня циганом чорніла: Де город був або село — І головня уже не тліла, І попіл вітром рознесло, Билини навіть не осталось (Тарас Шевченко, II, 1953, 60); На високу билину видряпався вусатий коник з жовтим черевцем (Олесь Донченко, III, 1956, 388);  * У порівняннях. Кругом мене все чужі люди, чужий рід, чуже село. Я одна, як билина в полі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 327).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 165.

Коментарі (0)

БИЛИНА 2, и, жін. Російська народна епічна пісня про богатирів та їх подвиги. Гіперболічні образи дуже поширені в усній народній творчості, зокрема в російських билинах (Деякі питання поетичної майстерності, 1956, 60); В Олексі Поповичі українських дум ми пізнаємо риси Альоші Поповича російських билин (Максим Рильський, III, 1956, 15).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 165.

Коментарі (0)