в означеннях
Тлумачення, значення слова «бистрий»:

БИ́СТРИЙ, а, е. Який дуже швидко рухається (бігає, літає, плаває, тече і т. ін.); швидкий. Кого ж, сиротина, кого запитає, І хто їй розкаже.., Де милий ночує: чи в темному гаю, Чи в бистрім Дунаю коня напува..? (Тарас Шевченко, I, 1951, 4); Ой чому я не вродився птахом бистрим та швидким (Метлинський і Костомаров, Тв., 1906, 363); Ординарець наче з-під землі вилетів на бистрому коні (Юрій Яновський, I, 1958, 145);
//  Який має велику швидкість, проходить у прискореному темпі. До обіду [Антін] спізнився, але ввійшов кроком легким і бистрим (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 286); Козаки, припавши до коней, зникли.. Один тільки струмінь толоченої трави показував слід їх бистрого бігу (Олександр Довженко, I, 1958, 226); Йшли лучники, сховавши в колчани Рій бистрих стріл — разючий дощ війни (Микола Бажан, I, 1946, 305);
//  Моторний, спритний (про людину). Подружка її, гостроноса бистра молодиця, показала..: повільною ходою, мовби прогулюючись, ідуть садом Сергій і Марина (Андрій Головко, I, 1957, 448);
//  Який швидко розуміє, схоплює; гострий, меткий. Де ж провидливість моя..? Де мій розум бистрий? (Марко Вовчок, I, 1955, 228); Було просто дивовижно, як він швидко все схоплював, який розум у нього чіпкий та бистрий (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 251);
//  Жвавий (про очі, погляд). Очиці бистрі [в Галочки], аж горять (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 353);  * Образно. — Так, я [поет] вільний, маю бистрі Вільні думи-чарівниці (Леся Українка, I, 1951, 367); Досада брала Гната, що він не похопиться бистрим словом, як Петро (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 23).
 Бистрий на розум — тямущий, кмітливий. Бистра на розум, вона розмовляла так жваво й дотепно,.. що.. слухати її не можна було без зворушення і теплої посмішки (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 17); Бистрий на слово — який швидко, не задумуючись, дає влучну дотепну відповідь. Антон Коза, говіркий і насмішкуватий, бистрий на слово (Олександр Копиленко, Навколо полум'я, 1961, 208); Дивитися (глянути і т. ін.) бистрим оком — уважно дивитися. Дивиться [батько] бистрим оком та й каже: «А в якому кутку пожар в нашій хаті?» (Марко Вовчок, I, 1955, 200).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 167.

Коментарі (0)