БИТКИ́, ів, мн. (одн. биток, тка, чол.). Круглі котлети з посіченого або відбитого м'яса. Книш захотів битків у сметані (Панас Мирний, III, 1954, 268).
БИТКИ́, ів, мн. (одн. биток, тка, чол.). Круглі котлети з посіченого або відбитого м'яса. Книш захотів битків у сметані (Панас Мирний, III, 1954, 268).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 171.