БИТИ, б'ю, б'єш; наказ. сп. бий; недок.
1. неперех.,
з прийм. в (у), об, по і без прийм. Стукати, ударяти по
чому-небудь, об щось. За кілька хвилин було чути, як
вона била по клавішах і тріпала стиркою по струнах
фортеп'яно, витираючи його (Леся Українка, III, 1952, 498);
Тимофій бере долото, злегка сокирою б'є по ньому —
робить зарубки (Михайло Стельмах, II, 1962, 34); * Образно.
Серце, тріпаючись, як пташка під сіткою,.. б'є й
дзвонить у глуху дошку вашої груднини (Панас Мирний, IV, 1955,
308);
// Хлюпатися, плескати. Глухо бив морський
прибій у берег (Микола Трублаїні, II, 1955, 82).
♦ Бити в долоні кому і без додатка — плескати в
долоні, аплодувати. Білозуб.. глянув на Крутояра, який теж
захоплено, як і всі, бив у долоні (Вадим Собко, Біле полум'я,
1952, 113); Бити себе в груди — ударяти себе кулаком у
груди, запевняючи кого-небудь у чомусь або виражаючи
каяття, розпач і т. ін. [1-й християнин:] Ми
каємось, владико. (Всі троє.. стають навколішки і б'ють
себе в груди) (Леся Українка, II, 1951, 489); Одні били себе
кулаками в груди та присягалися, що на власні очі
бачили, як Інокеша стояв посеред хати на колінах у
сльозах і молився на свою жінку, як на ікону (Григорій Тютюнник, Вир,
1964, 75).
2. перех., кого. Завдавати ударів кому-небудь. Хоча
лежачого й не б'ють, То й полежать не дають (Тарас Шевченко,
II, 1953, 356); — Я був сирота... мене не любили, мене
били, надо мною знущалися... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 450);
// кого, по кому — чому, перен. Спрямовувати які-небудь
дії, заходи проти когось, піддавати гострій критиці,
викривати кого-, що-небудь. [Вітровий:]
Скликайте, Іване Петровичу, загальні збори колгоспу і
починайте бити ледарів і тих, хто їх покриває (Олександр Корнійчук,
II, 1955, 238); Кожна з його [В. І. Леніна] статей влучно
била по ворогах революції (Ленін, Коротка біографія, 1955, 163);
// чим, перен. Завдавати страждання кому-небудь.
— Побила б тебе лиха година, як ти мене б'єш на
старість отими словами! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 55).
♦ Бити по кишені кого — завдавати збитків, шкоди
кому-небудь. Тоді писар почав бити о. Артемія по
найчутливішому місці: по кишені (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 169).
3. перех. Завдавати поразки кому-небудь, перемагати ворога в бою, на війні. — Читав я книжку по історії, все в ній сказано, як ще наші предки, запорізькі козаки, били німецьких рейтарів (Петро Панч, Іду, 1946, 5); На порозі політком: — Депеша! Під Царицином наші б'ють білих!.. (Олександр Довженко, I, 1958, 190).
4. перех. Позбавляти життя, убивати кого-небудь.
Троянці, як чорту, озлились. Рутульців били наповал
(Іван Котляревський, I, 1952, 236); — Коли забить, то бийте, а ні,
то пускайте (Марко Вовчок, I, 1955, 357);
// Полюючи,
забивати дичину. Він левів полює, левіафанів ловить, б'є
пташок (Леся Українка, I, 1951, 252); Більше всього промишляв
[Денис] полюванням. Літом бив качок, зимою зайців
(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 240).
5. неперех. Ударами по чому-небудь створювати звуки.
Гай примарний. Вечір. Літо. Спить у вербах вітровій.
Десь далеко б'ють копита (Володимир Сосюра, II, 1958, 28); Б'є дятел.
Старанно, і довго, й нудно б'є (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця,
1958, 151);
// у що. Грати на деяких ударних музичних
інструментах. Музики грають, у бубон б'ють (Марко Вовчок,
I, 1955, 79);
// Ритмічними ударами, дзвоном позначати
час (про годинник). Дев'ять. Годинник б'є в кутку
(Микола Бажан, Вибр., 1940, 130); Б'ють куранти: —
Добрий ранок! (Іван Нехода, Хочу буть.., 1949, 4);
// безос.
— Це скільки б'є? — запитав Саїд Алі у доглядачки (Іван Ле,
Міжгір'я, 1953, 277);
// Бемкати, звучати (про дзвін).
Бий, дзвоне, бий, Хмару розбий, Нехай хмара На
татари, А сонечко на христьяне [християни], Бий, дзвоне,
бий! (Тарас Шевченко, II, 1953, 99);
// Видавати характерні
уривчасті звуки (про деяких птахів). Ніч була темна й
задушлива, в хлібах дзвінко били перепели (Петро Панч, Гомон.
Україна, 1954, 108).
♦ Бити зорю — давати сигнал до сну або
пробудження у військових таборах, казармах і т. ін. — Благаю
бога, щоб світало, Мов волі, світу сонця жду. Цвіркун
замовкне; зорю б'ють (Тарас Шевченко, II, 1953, 48); То б'ють
зорю воєнні сурмачі (Андрій Малишко, I, 1956, 171); Бити на ґвалт
див. ґвалт; Бити на сполох — подавати сигнал
тривоги, сповіщати про небезпеку і т. ін. В хаті виразно
було чути, як довго й густо били на сполох (Григорій Епік, Тв.,
1958, 408); Бити тривогу: а) подавати сигнал про
небезпеку. Велів [Турн] тривогу бить в клепало, Щоб
військо к бою виступало (Іван Котляревський, I, 1952, 230); б)
виявляти занепокоєння, тривожитися. Хай колонізатор б'є
тривогу — Хитається тюремних стін граніт (Петро Дорошко,
Тобі, народе.., 1959, 84).
6. неперех. Стріляти. У дзвони дзвонять, в гармати б'ють (Словник Грінченка); Десь за лісом б'є зенітка (Павло Тичина, II, 1957, 136); Він бив наводкою прямою (Володимир Сосюра, II, 1958, 438).
7. перех. Розбивати, розколювати на шматки. П'є
[Тимоха], гуляє.., пляшки, вікна б'є (Квітка-Основ'яненко, II, 1956,
271); Шибки б'є [бешкетник], двері ламає (Юрій Яновський,
I, 1954, 26); Сухо кайло б'є блискучий антрацит...
(Володимир Сосюра, I, 1957, 59); На Дону хтось б'є ломом лід,
мабуть, вирубує ополонку для худоби (Григорій Тютюнник, Вир, 1964,
478);
// Топтати, толочити. Вона [Соломія] рвала його
[очерет], ламала, крутила і била ногами (Михайло Коцюбинський,
I, 1955, 362).
Бити колодязь — розбиваючи тверду породу,
вирубувати отвір для колодязя. І чабанував [Оленчук] по
маєтках. І колодязі бив. І сіль збирав (Олесь Гончар, II, 1959,
408).
8. у сполуч. з ім., перех. Певним способом
виготовляти або обробляти що-небудь.
Бити вовну — чухрати, чесати вовну. Все було шиє
[батько] кожухи та свитки та б'є вовну на струні
(Нечуй-Левицький, I, 1956, 55); Бити вощину — пресувати
вощину. [Печариця:] Що ти бачив? Як щетину
збирати та вощину бити? (Панас Мирний, V, 1955, 153); Бити
гроші, заст., рідко — карбувати гроші; Бити коноплі
(льон) — тіпати коноплі, льон. То було тільки корову
подоїть [мати], на ступі товче, льон б'є, мак ріже
(Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 370); Бити олію — вичавлювати,
добувати олію з насіння. Колгоспники молотять
пшеницю й жито, б'ють свіжу олію (Василь Кучер, Дорога..,
1958, 27).
9. неперех. З силою вириватися назовні (про рідину,
повітря і т. ін.); витікати сильним струменем. З-під
коріння липи било джерело погожої води і відтак..
впливало до потока (Іван Франко, VI, 1951, 33); У всі щілини й дірки
[котлів] з шумом і свистом б'є пара (Василь Еллан, II, 1958,
10); Коли він прибіг, захеканий, до свердловини, побачив,
що з товстої труби могутнім чорним струмом б'є нафта
(Іван Цюпа, На крилах.., 1961, 278); * Образно. Страх і
досі бив йому з очей (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 297).
♦ Бити джерелом — дуже активно виявлятися.
Народна ініціатива, що джерелом б'є у наших колгоспників,
подолає всі труднощі (Василь Кучер, Засвітились вогні, 1947, 29);
Скрізь на радянській землі б'є джерелом творча енергія
народних мас (Літературна газета, 9.VII 1951, 1); Бити через край
див. край.
10. неперех. З особливою силою діяти на чуття
людини, проникати, доноситися куди-небудь (про запах,
світло і т. ін.). У вікна било полудневе проміння (Михайло Коцюбинський,
II, 1955, 384); Вогонь бив мені в обличчя. Я не міг
затулити очей (Юрій Яновський, II, 1954, 75);
// перев. безос., від
кого — чого, перен. Яскраво виражатися зовнішніми
ознаками (про риси характеру, властивості і т. ін.);
випромінюватися (в 2 знач.). На її погляд, він був гарний:
од його високого чола били чесність і шляхетність
(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 322); Якою силою, якою завзятою
нездоланною вірою б'є від цього юнака (Олесь Гончар, II, 1959, 405).
Бити в ніс, безос., чим і без додатка — дуже
відчуватися, доноситися (про сильний, різкий запах).
Батько взяв сина за руку, нахилився, понюхав [голову].
— Фу-у-у! аж у ніс б'є!.. (Панас Мирний, I, 1954, 322); У ніс
било живицею і ще чимось таким, до чого принюхуєшся
і не можеш зрозуміти, чим воно пахне (Юрій Збанацький, Малин.
дзвін, 1958, 5); Бити в очі (у вічі): а) яскраво світити;
засліплювати (про сильне, різке світло). Сонце
клониться в надвечір'я і б'є прямо в очі (Микола Олійник, Чуєш.., 1959,
57); Величезний круглий прожектор.. б'є в очі, сліпить,
наведений просто на нього [Яреська], круглий, повний,
як сонце (Олесь Гончар, II, 1959, 49); б) бути дуже помітним;
впадати в око. Праця відбувалася надзвичайним темпом,
і люди, здавалося, не ходили, а бігали. І в той же час
зразу бив в очі надзвичайний лад і організованість усієї
роботи (Юрій Смолич, I, 1958, 75).
11. кого, перех. Трясти, трусити (про сильне діяння
хвороби і т. ін.). Очі горіли огнем, уста тремтіли, і вся
вона трусилась, мов трясця її била (Панас Мирний, I, 1954,
264); Сама [Тася] не знала — від збудження чи від
холоду — її била лихоманка, лише в метро трохи
зігрілась і заспокоїлась (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 210);
// безос.
Змерзла я — так мене й б'є (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 62).
12. неперех., розм. Сіпатися, пульсувати. Спазма перещіпнула голос. Коло ока б'ють живчики. Я зараз заплачу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 260).
13. на кого — що, неперех., перен., розм. Розраховувати на кого-, що-небудь; мати на увазі щось. Розумний б'є на те, що справді в нього є, а дурень думкою, як кажуть, багатіє (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 171); — Брат старший від мене, може, бив на мої гроші, що я з полку принесу (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 412).
14. перех. Виводити з гри, забирати фігуру або карту
противника. Захищаючись.., чорні б'ють слона (Шахова композиція.., 1957, 14).
♦ Бий його (тебе і т. ін.) лиха година (сила божа,
кіцюба)!: а) вигук, яким виражають здивування або
захоплення чим-небудь. А, бий тебе сила божа! Ще не
чула, одколи живу на світі, щоб свині цибулю їли!
(Нечуй-Левицький, II, 1956, 10); б) уживається як лайка. — Бий
його лиха година! — скрикнув з розпукою Семен і вдарив
шапкою об землю (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 127); Бити байдики
див. байдики; Бити лихом об землю — забувати горе,
біду, не журитися. [Кобзар:] Бий лихом об землю!
(Випива) (Панас Мирний, V, 1955, 88); Бити ноги (чоботи) —
далеко йти; марно ходити куди-небудь. —
Попрощаємось, мамо, чого вам бити далі ноги (Гордій Коцюба, Перед
грозою, 1958, 10); — То чого ж маєш бити чоботи на наш
куток? (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 214); Бити поклони,
заст. — низько, до землі вклонятися. Ілько стояв перед
іконами і бив низькі поклони (Любов Яновська, I, 1959, 403);
Маруся, смутна й невесела, усе молилася та знай
поклони била (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 78); Бити телеграму —
посилати телеграму. — Вже хотіли бити телеграму, так
не знали куди (Костянтин Гордієнко, I, 1959, 603); Бити третяка
(тропака і т. ін.) — танцювати, витанцьовувати третяка,
тропака і т. ін. Танцювала [Ганна] викрутасом.. Під
дудку била третяка (Іван Котляревський, I, 1952, 73); А Марина
б'є тропака та ще й приспівує (Нечуй-Левицький, I, 1956, 95);
Бити чолом, заст.: а) низько вклонятися кому-небудь,
шанобливо вітати когось. [Купець:] Селям-алейкум,
славний воєводо! Із Перекопа караван тобі.. Дарунками
оцими б'є чолом! (Іван Кочерга, I, 1956, 482); б) уклінно просити
кого-небудь про щось. [Яків:] Сідай [Семене] на
мотоцикл і їдь до баби Хими. Вона на всю губернію колись
славилась як повариха.. їдь і бий чолом від партійної
організації — хай прийде в нашу їдальню на
місяць-другий молодих навчити (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 51).