в означеннях
Тлумачення, значення слова «битися»:

БИТИСЯ, б'юся, б'єшся; наказ. сп. бийся; недок.

1. з прийм. в (у), об (о) і без прийм. Стукатися, ударятися. І довгі коси в реп'яхах О поли бились в ковтунах (Тарас Шевченко, I, 1951, 361); В шибку билась здорова муха (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 310); Він бився головою об стіл (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 143);  * Образно. Тонкий виразний крик дочки зливався з охриплим лементом матері, розходився по хаті, бився об стіни, слався по долівці... (Панас Мирний, III, 1954, 19);
//  Хлюпатися, плескати. Високі білі гребені бились об дошки, підскакували вгору (Нечуй-Левицький, II, 1956, 234); Шелестіли і бились під кручею хвилі (Леонід Первомайський, II, 1948, 85).

2. Удаватися до бійки, бити кого-небудь. Як сп'янчиться [коваль], то.. зараз битись! (Марко Вовчок, I, 1955, 34); Стоїть [хлопець].. та думає своїм дитячим розумом: — Чого він [батько] б'ється, проклятий? Що я йому зробив? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 439);
//  Бити один одного. — Паробоцтво [парубоцтво], ходіте биться! Чи бороться..! (Тарас Шевченко, II, 1953, 80); І почали [горобці] битися. Та так б'ються, та так скубуться.., аж пір'я з них летить (Леся Українка, III, 1952, 480);
//  Ударяти рогами, лобом, ногами (про тварин). Бичок, наставляв круто лоб, хотів, видно, битись (Панас Мирний, IV, 1955, 11).
Ще (й) чорти навкулачки не билися (не б'ються) — дуже рано. Йонька прокинувся, ще й чорти навкулачки не билися (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 223); — 1 чого тебе так рано марудить і колотить? Ще чорти навкулачки не билися! (Михайло Стельмах, I, 1962, 99).

3. Воювати, боротися проти кого-небудь, за щось. За городом Келебердою Овраменко з туркою б'ється (Українські народні думи.., 1955, 19); Б'ється Остап і рубається, аж правиця козацька зомліває (Марко Вовчок, I, 1955, 333); — Закріпи перемогу! — ми чули в бою, Коли бились за землю священну свою (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 13).

4. над чим і без додатка, перен. Уживати всіх заходів, докладати зусиль, добиваючись чого-небудь або переборюючи якісь труднощі. Усюди старається [Настя], б'ється, достає.., чого мужикові хотілось (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 24); Хотілось, щоб переклади вийшли найкращими, і я бився над трудними місцями, часом надаремне (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 386); Хлопці все ще билися в садку над ракетопланом (Олесь Гончар, II, 1954, 54);
//  з чим. Намагатися подолати, переборотії що-небудь, не піддаватися чомусь. — Бився, бився з нуждою, кинув кожухи, почав чоботи шить (Нечуй-Левицький, I, 1956, 60);
//  Жити в злиднях, сяк-так перебиватися. — Бач, доню, — було мати каже, — яка наша доля! Цілий вік б'ємось, працюємо, та не свої, чужі скрині сповняємо, не себе, чужих людей зодягаємо (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 232); Хоч як він б'ється на своїх чотирьох десятинках, хоч як переривається, а в справжні господарі ніяк не може вискочити (Михайло Стельмах, I, 1962, 567).
Битися як горлиця (як пташка) — гірко тужити, побиватися. Ой п'є Овраменко, ой п'є молоденький.. Його мати та старенькая Як горлиця б'ється (Українські народні думи.., 1955, 18); Битися як риба об лід — жити в нужді, переборюючи злидні, нестатки. — Як живеш недоїдаючи щодня та б'єшся як риба об лід, заробляючи, то не будеш веселий (Борис Грінченко, I, 1963, 351); Нас семеро було в батька Микити, і бився він з нами як риба об лід (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 45).

5. Розбиватися на шматки. Нехай горшки б'ються — на гончарову голову (Номис, 1864, № 3140).

6. З силою вириватися назовні, бити струменем (про рідину, повітря і т. ін.). бурхливо витікати, Б'ється глибоке джерельце — чисте, як материні сльози (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 122); Тут бились водограї поруч димних домен (Микола Терещенко, Ужинок, 1946, 47).

7. Сильно трястися, кидатися, метатися. Що вже плакала та билась сердешна Оксана, так і міри нема! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 461); Ридала, билася [генеральша]... нечистую Огненную сльозу лила (Тарас Шевченко, II, 1953, 223); Панна Анеля в істериці б'ється, читаючи лист (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 267); В передній тачанці везуть Килигея. Він з самого вечора б'ється в жару, сорочку подер на собі, хрипить (Олесь Гончар, II, 1959, 86);  * Образно. В той час, коли перемога соціалізму відкрила перед трудящими СРСР перспективи нових величних перемог, капіталістичний світ бився в тенетах нерозв'язних протиріч (Жовтень, 4, 1956, 60);
//  Пручатися. Дівчатко голосно плакало і билося в дужих руках (Олесь Донченко, III, 1956, 16);
//  Ворушитися (про дитину в утробі матері). Вона була вже матір'ю, чула, що щось коїться з нею, щось б'ється під її серцем... (Панас Мирний, I, 1954, 63); — Ще не б'ється? — усміхнулася Юля, вказуючи очима на Орисин живіт (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 456);
//  Тріпотіти крилами (про птахів). Побитому наймиту малому снилося, що усі ті птиці рябопері.. зграєю в'ються, б'ються, кружляють над його узголов'ячком (Марко Вовчок, I, 1955, 297); — Щоб у ній [симфонії] жита шуміли в росах, Жайворонок бився в вишині (Ярослав Шпорта, Мужність, 1951, 13);  * Образно. Схвильовані почуття, наче окрилені, билися в душі (Натан Рибак, Зброя.., 1943, 129).

8. Ритмічно рухатися, пульсувати. Немає з ким полюбитись, Серцем поділитись... Серце моє!.. Тяжко тобі битись Одинокому (Тарас Шевченко, I, 1951, 237); Поки б'ється в жилах кров, із небуттям у вічнім герці, нас все вперед веде любов! (Володимир Сосюра, II, 1958, 156); Ничипір намацав пульс. Ледь-ледь билася під пальцями маленька жилка (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 557);  * Образно. З кожним кроком почувалось, як б'ється потужний пульс майбутньої будови (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 189).
Битися навбитки див. навбитки; Битися об (у) заклад див. заклад.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 170.

Коментарі (0)