в означеннях
Тлумачення, значення слова «цабе»:

ЦАБЕ́.

1. Вигук, яким волів повертають праворуч. — Гей та цоб, та цабе! — от і вся невеличка наука погонича (Панас Мирний, II, 1954, 111); Він знав тільки одне: крикне йому Явдоха «соб», треба повертати вліво, «цабе» — вправо (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 366).

2. присл. У правий бік, праворуч. Лаврін махнув батогом на воли і, замість того щоб їхати додому через греблю, повернув цабе на пригорок за дівчиною (Нечуй-Левицький, II, 1956, 308); — Так ото прямо, потім біля школи візьмеш цабе, а там — і дитячий садок, — втретє показав пужалном дідусь і гейкнув на волів (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 16);  * Образно. [Цар:] Твій стрій не туди повертає, Яшко. [Голоси:] Дуже цабе взяв! (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 63).

3. у знач. ім., невідм., сер., ірон. Поважна, впливова особа. — Подумаєш, яке цабе?! Романи він пише..! (Яків Качура, II, 1958, 31); — Дядьку Якове, там якесь цабе приїхало! — захекано повідомив Ярошенкові всюдисущий хлопчак (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 112).
Велике цабе див. великий.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 179.

Коментарі (1)