ЦА́НГА, и, жін. Пристрій, признач. для затискання деталі або інструмента при обробці на металорізальному верстаті. Зовнішня поверхня цанг виконана у вигляді конуса (Фрезерна справа.., 1957, 156).
ЦА́НГА, и, жін. Пристрій, признач. для затискання деталі або інструмента при обробці на металорізальному верстаті. Зовнішня поверхня цанг виконана у вигляді конуса (Фрезерна справа.., 1957, 156).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 179.