ЦА́ПЛЕНИЙ, а, е, розм. Психічно хворий; божевільний, несамовитий, шалений. * У порівняннях. Мотря, як оце побачила, то заголосила наче цаплена (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 383).
ЦА́ПЛЕНИЙ, а, е, розм. Психічно хворий; божевільний, несамовитий, шалений. * У порівняннях. Мотря, як оце побачила, то заголосила наче цаплена (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 383).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 180.