в означеннях
Тлумачення, значення слова «цапиний»:

ЦАПИ́НИЙ, а, е. Прикм. до цап. Увійшли несміливо якісь два столяри, старі німці в заялозених сюртуках і в таких старомодних узеньких штаненятах, що їх сухі тонкі ноги були схожі на цапині (Нечуй-Левицький, III, 1956, 245); Дослухуючись до звуків і шумів ночі, він пізнавав за дверима кроки домовика, що має цапині копита (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 17);
//  Вигот. з шкури цапа. Та тепер вже молоденький [козак] Коня не сідлає, А цапині постоли він На ноги взуває (Іван Манжура, Тв.. 1955, 111);
//  перен., розм. Такий, як у цапа. Остапові згадавсь котигорошок. — Хіба я боюсь смерті? — чув він його цапиний голос. — Зроду-звіку... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 366); Дід Прохор задоволено сміявся, по-молодецькому розправляв свої сиві кущуваті вуса, погладжував цапину борідку (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 18).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 180.

Коментарі (0)