в означеннях
Тлумачення, значення слова «царедворець»:

ЦАРЕДВО́РЕЦЬ, рця, чол., книжн., заст. Особа, що займає посаду при царському дворі, царський вельможа; придворний. Від сонцем накупаного Криму до скрижанілого Соловецького монастиря підіймався в надії обездолений люд чорної роботи і чорної землі. І щоб приборкати, пригнути його, ночей не спали і цар, і кат, і царедворець... (Михайло Стельмах, I, 1962, 616); Він [Бальзак] допомагав Евеліні вишукувати добірні, значущі фрази, якими можна було переконати царедворців, що шлюб її з іноземцем та виїзд за кордон не може стати на перешкоді володінню маєтністю (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 300).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 181.

Коментарі (0)