ЦА́РСТВО, а, сер.
1. Держава, якою править цар (у
1 знач.). Найшовсь-таки один козак Із міліона
свинопасів. Що царство все оголосив: Сатрапа в морду
затопив (Тарас Шевченко, II, 1963, 297); 1640 року зимою
несподівано велика сила татар напала на Україну й на
Московське царство (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 95); [Таня:] Все на
світі минає: підуть марно царства й панства, трони
й корони, а любов щира останеться навіки (Степан Васильченко, III,
1960, 122).
♦ Проспати царство небесне див. небесний; У
тридев'ятому царстві див. тридев'ятий; У тридесятому
царстві див. тридесятий; Царство боже; Вічне царство,
заст. — рай. І не чула, щоб хто лихим словом обніс
нашого покійника; всі царства божого йому жадають
(Марко Вовчок, I, 1955, 17); Хоть од Дидони плив [Еней] поспішно,
Та плакав гірко, неутішно. Почувши ж, що в огні
спеклась, Сказав: — Нехай їй вічне царство (Іван Котляревський, I, 1952,
87); Царство [йому, їй, їм і т. ін.] небесне див.
небесний; Царство тіней див. тінь.
2. рідко. Правління царя (у 1 знач.); царювання.
Олександра Федорівна піднесла до очей пожмакану хустину
й затрусилася в нервово-обуренім плачі: — Нікі, він
[Вітте] зрадник і масон.. Він вириває царство з твоїх
рук... (Михайло Стельмах, I, 1962, 622);
// перен. Сфера, ділянка,
в якій хто-небудь почуває себе повновладним господарем.
«Там я буду господинею, матиму своє господарство,
свою худобу... Там моє царство й панство!» — подумала
Онися (Нечуй-Левицький, III, 1956, 74); Похиливсь він на гирлигу
Та й говоре [говорить]: я тут пан! Степ мій — царство;
тут велику Владу й волю ма’ чабан (Яків Щоголів, Поезії, 1958,
276); — Минулось панське царство, мужицьке настає
(Михайло Стельмах, I, 1962, 627).
3. перен. Певна сфера, ділянка в природі, де
переважають які-небудь предмети, явища рослинного або
тваринного світу. На сонячній плямі полянки, що
закралась в похмуре царство смерек, скакав біленький
хлопчик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 309); Йосип Яковлевич
Магомет — один з славних наслідувачів геніального
перетворювача природи. Максим Рильський назвав його
чародієм у царстві рослинності (Василь Минко, Вибр., 1952, 385);
Ледве починали прокидатися окремі звуки з численного
пташиного царства в цім земнім раю (Іван Ле, Право.., 1957,
225); Він з розмаху пужнув коней батогом. Замигтіло,
пробігаючи мимо, крихке, осяйне лісове царство
(Олесь Гончар, II, 1959, 139); Внизу — косогір, забитий
снігом, а далі — царство лісів, у яких людина губиться,
як голка в снігу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 416).
♦ Казкове царство; Царство казок — чудовий,
дивний, незвичайний рослинний або тваринний світ. Ми
заїздили туди [в гроти]. Лягали на дно човна і за
хвилину опинялись в казковому царстві (Михайло Коцюбинський, II, 1955,
300); Твої очі — срібна річка З таємничим царством
казок... їх розказують нечутно Золотим рибкам
русалки (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 91).
4. перен. Місце, сфера, галузь, де переважають,
домінують ті або інші явища, засади і т. ін. Знову царство
весни, і рожевії сни, І кохання; Знову зустрічі тихі —
й без краю сумні Розставання (Максим Рильський, I, 1960,
115); Пароплав заходив у царство вогнів (Яків Баш, Надія,
1960, 7); — Сюди німці не поткнуться, — сповістив
вдоволено провідник Євгена. — Тут [у лісі] наше
партизанське царство (Натан Рибак, Час, 1960, 269); — Хлопець досить
успішно склав екзамени з усіх предметів, у тому числі
з української мови. Остання, як мені здається, теж
належить до царства філології, — усміхнувся він (Григорій Тютюнник,
Вир, 1964, 62);
// Панування, переважання чого-небудь.
Абу-Разем любить свою батьківщину, як рай земний,
і все чекає, що в цій країні таки настане царство
радості життя (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 74); Але ж зійде
над сірим туманом Пролетарськеє сонце ясне,
Запалають вертепи тиранів, Царство визиску й горя мине
(Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 268); Ніч Жовтнева, ніч
остання Царства гніту, царства пут! (Іван Нехода, Ми
живемо.., 1960, 122); Критичний реалізм і його видатні
представники.. не могли в свій час художньо переконливо
накреслити нові шляхи, в яких читач побачив би свій
рятунок, свій вихід з царства експлуатації і рабства
(Андрій Малишко, Думки.., 1959, 6);
// Про велику кількість,
достаток або надмір чогось у якому-небудь місці. З-за
горба показалось нарешті солом'яне царство панського
току, з стіжками, скиртами та ожередами, з
безконечно довгими стодолами та воловнями (Михайло Коцюбинський, II, 1955,
244); Завелось у палаці ціле котяче царство: коти й
кішки й кошенята (Панас Мирний, I, 1949, 200); [Бережний:]
В наказі по інституту я висловив свою думку про
шкідливість апаратного царства (Іван Микитенко, I, 1957, 387).
♦ Мертве царство див. мертвий; Сонне царство див.
сонний; Царство сну — те саме, що Сонне царство (див.
сонний). Царством сну здаються тихі зали (Ігор Муратов,
Повість.., 1948, 9); Темне царство; Царство пітьми (тьми,
мли) — символ некультурного, відсталого, реакційного
суспільного середовища. Землю вистилали глухі
бур'яни та жаб'ячі печериці, а в людських душах — звивали
кубла темного царства сили: лиха заздрість, глуха віра,
та безнадійність довічна (Панас Мирний, IV, 1955, 326);
Темнеє царство скоріше руйнуйте, Світле нове на руїнах
будуйте! (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 230); У Жовтня
бурі живодайній Своє ми щастя здобули, І далі сяють
нам безкрайні, І не воскресне царство мли (Максим Рильський,
III, 1961, 146).