в означеннях
Тлумачення, значення слова «царина»:

ЦА́РИ́НА, и, жін.

1. Околиця, край села. І Яремі дали коня Зайвого з обозу. Усміхнувся на воронім Та й знову у сльози. Виїхали за царину (Тарас Шевченко, I, 1963, 111); Перехрестилася Гаїнка.. та й пішла. Мати хотіла випровадити її аж за царину, — не звеліла (Борис Грінченко, II, 1963, 437); — Невже це та сама Харитина, що, здається, ще так недавнечко пасла гусей за цариною? — здивувалася молодиця (Любов Яновська, I, 1959, 295);
//  заст. Ворота при в'їзді в село.

2. Місцевість за селом, де пастух збирає худобу; вигін. Господиня їй [Солосі] показала, де корови, випустила їх і веліла гнати у царину, де череду збирають (Панас Мирний, I, 1954, 65);
//  Те саме, що пасовисько. Зупинившись, постоять [діти] над пташиним гніздом, причаєним у траві, подивуються на кам'яну бабу на скіфській могилі, заглядяться на овечат, що розтеклись по далекій царині, як у воді... (Олесь Гончар, II, 1959, 97).

3. Необроблюване, поросле травами поле. Ось обліталась [бджілка], ураз на квітки Росяні, свіжі спустилась; Царина їй, сіножаті, садки Квітом усім поступились (Іван Манжура, Тв., 1955, 50); Цариною степовою колишеться ковиль-трава (Микола Терещенко, Ужинок, 1946, 184).

4. діал. Засіяне поле; посіви; лан. — Галаю — на, Галаю! — закричав знов косар з-під ліса [лісу]. — А не виженеш ти собі корови з царини? (Іван Франко, I, 1955, 63); [Степан:] В полі хлібець людський зеленіє, а на панському почав рунитись.. Як вдивишся, що як та царина зеленіє, то ніби чуєш, що й кістки в тобі починають лускотіти, неначе почувають, що ось-ось прийде їм невгавна робота... (Марко Кропивницький, II, 1958, 44); [Соня:] Де тато? [Феноген:] Поїхали копи оглядать та на царині, кажуть, упали, не можуть встать (Карпенко-Карий, II, 1960, 359).

5. перен. Сфера діяльності людини; ділянка, галузь. Було б неприродним, коли б соціалістична революція.. не принесла одночасно свіжого подуву вітру і в царину культури духовної (Василь Еллан, II, 1958, 65); Кожна поема [М. Рильського] в тій чи іншій мірі лірична, оскільки вона вийшла з царини емоцій певного творця і позначена печаттю його особистості, його бачення світу (Степан Крижанівський, М. Рильський, 1960, 119); З цариною високих температур професор Холод мав зіткнення лише в одній точці: йому завжди було жарко (Павло Загребельний, Спека, 1961, 38).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 181.

Коментарі (0)