в означеннях
Тлумачення, значення слова «цебер»:

ЦЕБЕР, цебра, чол.

1. Велика дерев'яна (рідше металева) посудина, що має вигляд зрізаної діжки, яку використовують для різних господарських потреб (для збирання помиїв, годівлі худоби і т. ін.). Дрючок лежав на плечах, великий цебер плавно гойдався, і хлюпали млявими хвилями сірі помиї (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 193); Готувати вівсяне молоко треба в чистих бідонах або металевих цебрах (Свинарство, 1956, 145); Од важких цебрів корови підіймають розкішні голови, здивовано дивляться на дівчину (Михайло Стельмах, II, 1962, 310); — Це не весна, коли сонце та вітер сюди-туди — і грязюки як не було. Восени: ложка дощу — цебер болота (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 26);  * Образно. І клали небеса байдужий блиск.. на кучері стерні з бездонного цебра (Володимир Сосюра, I, 1957, 289).

2. Конічна перев. дерев'яна посудина з дужкою, признач. для носіння і зберігання води та іншої рідини; велике відро. — Кидай, Галю, шити та дрімати Та йди, Галю, цебром воду носи (Павло Чубинський, V, 1874, 703); У Києві на Подолі Козаки гуляють. Як ту воду, цебром-відром Вино розливають (Тарас Шевченко, II, 1963, 53); В найхолодніший ранок Петро ходив купатися, а не мав де, то бодай з цебра обливав себе свіжою водою (Іван Ле, Мої листи, 1945, 62).
Як (мов, немов і т. ін.) з цебра [лити, политися] — те саме, що Як з відра [лити] (див. відро). Мовби небо розірвалось, Мов із цебра дощ полився! (Леся Українка, IV, 1954, 179).

3. Велика дерев'яна або металева посудина у вигляді конічного або циліндричного відра, якою підіймають воду з колодязя, руду або землю з шахт і т. ін. Панько останній ускочив у дерев'яний великий цебер до чотирьох товаришів і гукнув машиністу: — Пускай! (Борис Грінченко, I, 1963, 367); Колодязь був глибоченький, я грюкнув цебром, пускаючи його до води (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960, 8); Для розчистки криниці було створено кваліфіковану бригаду. Три дні великим цебром витягали з колодязя каміння, цеглу, глину, заліззя (Юрій Мельничук, Коли кров.., 1960, 21); А воду тягає він [осел] так. Підпряжуть його до дишла. Ходить він у дишлі, крутить барабан. На барабан накручується кодола, а до кінця кодоли прив'язаний цебер, ціла бочка! (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 263);
//  Посуд, який використовується на будівництві, в металургійній промисловості і т. ін. [Панахида:] «Цей червоноармієць бетону кожним цебром зміцнює обороноспроможність країни, вчить, як треба працювати..» (Іван Микитенко, I, 1957, 202); — Він [фабрикант] ніколи не підніс жодного цебра з розтопленим залізом так, як ви носите цілими роками, і — має мільйони... (Мирослав Ірчан, II, 1958, 285).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 191.

Коментарі (0)