ЦЕБЕ́РКА, и, жін. Конічна перев. дерев'яна посудина з дужкою для носіння і зберігання води та іншої рідини; відро. Двоє дівчаток пронесли удвох одну цеберку з водою в ворота до коней, (Андрій Головко, Літа.., 1956, 4); За стойкою буфету я раптом побачив дерев'яну цеберку з водою (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 202); Коло дровітні в нього стоїть цеберка з смолою, якою він насмолює свої діжки (Оксана Іваненко, Опов., 1949, 68); Чути, як гелгочуть на подвір'ї гуси і біля колодязя дзенькають цеберки (Олесь Донченко, I, 1956, 49).