в означеннях
Тлумачення, значення слова «цебто»:

ЦЕБТО.

1. спол. поясн. Уживається перед реченнями або членами речень, що доповнюють чи розкривають уже висловлену думку; тобто, інакше кажучи. [Горпина:] Котрий любий, той не свата, а од нелюбих не вспієш зачиняти хату. [Приблуда:] Цебто і мені навдогад буряків? (Марко Кропивницький, I, 1958, 161); Опріч Горького.. є тут ще інші російські літератори — Бунін (академік, цебто член академії), дуже гарний поет і белетрист, та інші (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 406); — Ішли ми з Веллінгтона на Новій Зеландії — до Ріо, цебто — з Великого до Атлантичного океану (Юрій Яновський, II, 1958, 85).

2. част., розм. Уживається для підсумовування узагальнення висловленої думки; отже, таким чином. — Так цебто я брешу? — тут Вовк йому гукнув (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 40); — А що ж? Цебто попустити, щоб чорт батька зна що моєю рідною матір'ю верховодило? Ні..! (Панас Мирний, I, 1949, 355).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 191.

Коментарі (0)