в означеннях
Тлумачення, значення слова «цементація»:

ЦЕМЕНТА́ЦІЯ, ї, жін., спец.

1. Закріплення ґрунтів, бетонних споруд та ін. введенням у них під тиском рідкого цементного розчину. Цементація свердловин.

2. Насичення поверхневих шарів сталі вуглецем для збільшення їх твердості. Цементація — це навуглецювання стальних виробів для підвищення твердості їх поверхневого шару (Слюсарна справа, 1957, 52).

3. Скріплення складових частин гірської породи розчиненими мінеральними речовинами. Анаморфізм, або цементація гірських порід, — процес конструктивної їх зміни. Проходить він в умовах незначних глибин і звичайно нижче рівня ґрунтових вод (Курс загальної геології, 1947, 243).

4. Осадження з розчинів більш електропозитивних металів (золота, міді тощо) менш електропозитивними (напр., цинком).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 195.

Коментарі (0)