в означеннях
Тлумачення, значення слова «центр»:

ЦЕНТР, чол.

1. род. а, мат., фіз. Точка перетину уявних осей, ліній у фігурі, точка зосередження якихось відношень у тілі. Сферична поверхня є геометричне місце точок, однаково віддалених від однієї і тієї ж точки (що називається центром кулі) (Геометрія, II, 1954, 76); Відомі землетруси, центри яких розміщені на глибинах близько 900 кілометрів від поверхні Землі (Наука і життя, 1, 1957, 25); Процес рекристалізації відбувається за тими самими законами, які відомі для процесу кристалізації з розплавленого стану, тобто він визначається двома величинами: швидкістю утворення центрів рекристалізації та швидкістю росту цих центрів (Рентгенографія металів, 1959, 320).
Центр ваги: а) точка, через яку проходить рівнодіюча всіх сил ваги, прикладених до часток тіла, при різних його положеннях відносно вертикалі. Пряме ходіння викликало у двоногих мавп переміщення центра ваги тіла, в результаті чого хребет ставав більш гнучким, таз ширшим, пальці ніг — коротшими (Наука і життя, 8, 1963, 33); б) щось основне в чому-небудь. — Головний затвердив загальний план робіт на цей сезон. Вісімдесят тисяч кубометрів на лівій протоці і п'ятдесят тисяч на правій. Центр ваги припадає на лівий берег (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 131); Центр притягання див. притягання.

2. род. у. Середина, середня частина чого-небудь. — Я пропоную припинити дебати. А послухаємо краще, що ось Федір Іванович нам розповість про Київ. — Та скажу дещо, — мовив Бондаренко і ступив від порога в центр кімнати (Андрій Головко, II, 1957, 464); Антін покидає бульвар і виходить на міську площу, де в самому центрі — калюжа (Кацюб.. II, 1955, 283); Улиця. На колодках — парубки, дівчата.. В центрі — кобзар на кобзу грав (Степан Васильченко, III, 1960, 374); Дебюти, в яких в інтересах швидкого розвитку або оволодіння центром одна із сторін іде на матеріальну жертву, називають гамбітами (Перша книга шахіста, 1952, 136);
//  Частина якої-небудь країни, області і т. ін. (перев. розташована всередині її), промислово і культурно найрозвиненіша. Року 1892 я почав службу в Одеській філоксерній комісії і до 1895 р., коли я перейшов на таку ж посаду у Крим, проживав у Бессарабії, спочатку в центрі, коло Кишенева [Кишинева] і Оргєєва, а потому по південних повітах по Пруту та по Дунаю (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 233); Успішно змагались трудящі двох великих промислових центрів — Уралу і Кузбасу (Вісник АН УРСР, 11, 1953, 23);
//  Частина населеного пункту (перев. розташована в середині його), де містяться основні установи. В центрі села тече річка з дивною, мабуть татарською, назвою — Ташань (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 5); В місті першими пробуджуються околиці. Центр ще потягується, хлипає широкими стулками дверей і вже потім збиває з себе ковдру (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 34).
 Центр нападу — головний гравець з групи нападу в футбольній, хокейній і т. ін. команді; центрофорвард. Ну, як же ж ви можете його не взяти [на футбол], коли він, може, — «центр нападу» якого-небудь майданчика на розі вул. Леніна й Чкалова (Остап Вишня, I, 1956, 403); Коли дівчині вдалося підійти ближче, їй сказали, що центр нападу приймає душ (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 135).

3. род. у. Місце зосередження якої-небудь діяльності, керівництва чимсь; осередок. Самої батареї вже тут не було. Самієв перекинув її на поміч сусідові далеко на лівий фланг, куди зараз перенісся центр бою (Олесь Гончар, III, 1959, 362); Академія наук Української РСР — це найвищий науковий центр республіки, що являє собою злагоджену систему науково-дослідних установ, в яких зосереджені головні комплексні дослідження перспективного характеру (Комуніст України, 2, 1969, 53); Центром, навколо якого почалось об'єднання руських князівств, стало велике князівство Владимирське (Історія СРСР, I, 1956, 95);
//  Сфера найвищого напруження сил чи зосередження певної енергії. Робота зв'язкового досить нудна — чекати, поки тебе кудись пошлють. Але воднораз вона і цікава, бо перший довідуєшся про всі новини і перебуваєш, так би мовити, в центрі подій (Іван Багмут, Записки.., 1961, 95); Інтереси будівництва комунізму вимагають, щоб питання комуністичного виховання трудящих, в першу чергу молодого покоління, стояли в центрі діяльності кожної партійної організації, всієї радянської громадськості (Резолюція XXII з'їзду КПРС.., 1961, 26).

4. род. у, перен. Те, що є найголовнішим, найважливішим, основним. Одним із специфічних елементів композиції пісні є заспів. Заспів надає в гранично сконденсованій формі загального емоційного настрою не лише початковій строфі, де найчастіше буває головний композиційний центр пісні, а і всьому творові (Радянське літературознавство, 1, 1962, 34); Марксизм-ленінізм ставить людину в центр свого світогляду, визначаючи шляхи звільнення людства від тих природних і суспільних сил, які поневолюють особу (Комуніст України, 1, 1964, 61); В центр виховної роботи партія ставить розвиток комуністичного ставлення до праці у всіх членів суспільства (Програма КПРС, 1961, 103);
//  Те, навколо чого, або той, навколо якого групується, якому підпорядковується все інше. Нудно, важко, навіть просто неможливо жити без любові до чогось або до когось, — жити, не віддаючи чи не всього себе цій любові... Чи не вона — той центр, що довкола нього кружляє життя людини? (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 75); Центром і, власне, головою дому була мати — Варвара Дормидонтівна, владна, навіть дещо деспотична дама (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 105).
Бути (стояти і т. ін.) в центрі уваги; Бути (стати і т. ін.) центром уваги див. увага.

5. род. у. Місто, населений пункт, який має адміністративне, промислове, культурне і т. ін. значення для якоїсь місцевості, країни. Наближався фронт. Темними ночами уже видно було, як переблискували на заході зірниці, а Олена Павлівна ніяких розпоряджень не одержувала. Вона поїхала в районний центр (Петро Панч, В дорозі, 1959, 109); На великий промисловий, науковий і культурний центр перетворилось місто-герой, двічі орденоносний Київ (Вечірній Київ, 20.XII 1967, 1).

6. род. у. Найвищий орган керівництва якою-небудь діяльністю. Більшовики України ще в середині листопада 1917 року поставили перед Центральним. Комітетом РСДРП(б) питання про створення єдиного партійного центру, який би об'єднував, спрямовував усі більшовицькі організації, що діяли на території республіки (Комуніст України, 7, 1968, 6); Радистка дала центрові звістку про себе (Юрій Яновський, I, 1954, 200); Виявилося, що ця рудня ні центрові, ні районові не відома. Відрядили експедицію (Олесь Донченко, II, 1956, 11);
//  У складі назв деяких установ або відділів, які відають чим-небудь. Сигнали третього штучного супутника Землі приймалися великою кількістю станцій і автоматично оброблялися єдиним обчислювальним центром в СРСР (Фізіологічний журнал, VI, 4, 1960, 451); Він стояв на розі й захоплено дивився на височенну щоглу телевізійного центру, на самому версі якої ще працювали робітники (Леонід Смілянський, Крила, 1954, 20).

7. род. у, фізл. Група нервових клітин; які регулюють ту або іншу функцію організму. У лівій півкулі [мозку].. лежать центри мови, властиві тільки людині (Анатомія і фізіологія людини, 8 кл., 1957, 153); Парова баня зміцнює нервову систему, зокрема активізує центри, що регулюють теплові процеси в організмі (Робітнича газета, 7.XII 1974, 4).
Підкіркові нервові центри див. підкірковий; Психомоторні центри див. психомоторний.

8. род. у. У буржуазних парламентах — назва проміжних (між правими й лівими) буржуазних партій, груп, угруповань.

9. род. а, техн. Деталь токарного верстата з конусним кінцем, призначеним для підтримання заготовки під час її обробки. Найпростішим способом закріплення деталей при токарній обробці є закріплення в центрах.., в яких передній обертається разом з деталлю, а задній залишається нерухомим (Практикум з машинознавства, 1957, 137).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 197.

Коментарі (0)