в означеннях
Тлумачення, значення слова «центрифуга»:

ЦЕНТРИФУ́ГА, и, жін. Машина або прилад для поділу суміші з сипких тіл чи рідин на складові частини дією відцентрової сили. У напівкоксових смолах вода міститься звичайно у вигляді емульсії. Внаслідок фугування цієї смоли на центрифугах процент емульсованої води доводиться до 0,2—0,3 (Шляхи розв. пал. пром.., 1958, 92); Уповайченков крутнув ложкою так, що шматки розкипілої риби закружляли в казанку, як у центрифузі (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 251);
//  Прилад для фізіологічних випробувань, для тренування космонавтів і т. ін. Він [Ціолковський] писав, що провів деякі досліди для з'ясування впливу на організм радіального прискорення, обертаючи в центрифузі комах і курчат (Фізіологічний журнал, VII, 1, 1961, 3); Комплекс спеціальних тренувань і випробування [космонавтів] включав:.. — тривале перебування в спеціально обладнаній звукоізольованій камері; — тренування на центрифузі; — парашутні стрибки з літаків (Наука і життя, 5, 1961, 21).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 199.

Коментарі (0)