в означеннях
Тлумачення, значення слова «цензор»:

ЦЕ́НЗОР, а, чол.

1. У Стародавньому Римі — урядова особа, яка оцінювала майно громадян, стежила за надходженням податків тощо.

2. Урядова особа, яка здійснює цензуру (у 2 знач.). Мені доводилось писати афіші та оголошення в газети, носити афіші до цензора й до друкарні (Минуле українського театру, 1953, 29); Він довів цензорові, що тут немає ніякого криміналу, коли автор вдається до цензури (Панас Мирний, V, 1955, 430);
//  заст. Учень, який стежив за порядком у старій школі, оцінював відповіді інших учнів, записував оцінки і т. ін. Цензор Заяць порозміщував нас [школярів] у лавках відповідно до росту — менших напереді, а більших назаді (Іван Франко, IV, 1950, 215).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 196.

Коментарі (0)