в означеннях
Тлумачення, значення слова «цензура»:

ЦЕНЗУ́РА, и, жін.

1. У Стародавньому Римі — посада цензора (у 1 знач.); виконання обов'язків цензора.

2. Перегляд творів, призначених для друкування, постановки в театрі і т. ін., або якої-небудь кореспонденції, здійснюваний органами державної, церковної і т. ін. влади. В тих містах і районах Америки, де попам найлегше виступати, вони утворюють найсуворішу цензуру театральних п'єс, художніх творів і кінематографічних фільмів (Василь Еллан, II, 1958, 163); [Грета:] Нам сказали, що в зв'язку з воєнним часом цензуру в нашому місті ведете ви (Вадим Собко, П'єси, 1958, 145).

3. Державна установа, яка відає наглядом за друком; особи, що здійснюють такий нагляд. Задумали кияни і мене друкувати. Чув, що перший том уже повернувся з цензури (Панас Мирний, V, 1955, 404); Переїхавши в Москву, я Вам пришлю адреси, куди варто було б порозсилати запросини. Та ще розвідаю в цензурі, чи не можна було б надрукувати оголошення (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 583).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 196.

Коментарі (0)